Про Промисловий діалог вищого рівня Україна – ЄС в контексті формування промислової політики відновлення України

Промислова політика ЄС може стати вагомим внеском у відновлення та розвиток промисловості України, оскільки вона ґрунтується на принципах інноваційності, стійкості та конкурентоспроможності. Досвід ЄС у реформуванні промислових галузей може допомогти Україні адаптувати передові технології, покращити ефективність виробництва та знизити негативний вплив на довкілля. Завдяки інтеграції українських підприємств у європейські ланцюги постачань та використанню стандартів ЄС, українська промисловість має шанс підвищити свою продуктивність і відповідати міжнародним вимогам якості. У зв’язку з форсованою євроінтеграцією в Україні ці орієнтири мають бути втілені в   політиці відновлення вітчизняної промисловості.

Втрати промисловості України внаслідок повномасштабної війни міститься в Аналітичній записці НІСД «Сучасні тенденції в українській промисловості».

У кількісному вимірі на початок 2024 р. нараховують щонайменше пошкоджених та зруйнованих 426 великих і середніх підприємств промисловості. Серед галузей найбільше постраждала металургія [Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року.]. Зокрема, зруйновано три підприємства, які є найбільшими в переліку пошкоджених / зруйнованих – ПрАТ «Металургійний комбінат “Азовсталь”», ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Серед регіонів України найбільше постраждала й понесла втрати Донецька та Луганська області. На Донецьку область припадає більше половини  загальної суми прямих збитків підприємств. Також значні втрати фіксуються в Харківській, Луганській, Запорізькій, Дніпропертовській та Київській областях. Однак, незважаючи на значні втрати, за підсумками шести місяців 2024 р., порівняно з аналогічним періодом 2023 р., в металургійній галузі спостерігалося зростання виробництва, що становило 29,8%. За даними ОП «Укрметалургпром», за січень – вересень 2024 р. виробництво чавуну зросло на 21,9 %, прокату – на 22,7 %, сталі – на 28,2 % [Результати діяльності металургійної галузі України за 9 місяців 2024 р.]. У світовому рейтингу виробників чавуну Україна за підсумками січня – вересня 2024 р. піднялася на 13 місце, порівняно з 16-м у 2023 р., у рейтингу виробників сталі – на 20 місце порівняно з 24-м у 2023 р. [Україна у світовому металургійному виробництві за 9 місяців 2024 р]. Однак, з 2025 році ситуація кардинально зміниться – втрати збільшаться   Покровську шахту з видобутку коксівного вугілля, яка повністю забезпечувала вітчизняну сталеливарну промисловість, закрили на початку січня 2025 р. через наступ РФ. У 2022 році виробництво сталі в Україні впало на 70,7% – до 6,3 млн тонн. У 2023 році виробництво скоротилося до 6 млн. тонн. У машинобудуванні за результатами шести місяців 2024 р. відбулося зниження виробництва на 0,9 % порівняно з відповідним періодом 2023 р. переважно внаслідок проблем з доступом підприємств до електроенергії (тривалих відключень споживачів від енергопостачання). Це найбільше вплинуло на енергоємні виробництва, потреби яких складно забезпечити засобами автономного живлення (важке машинобудування). Водночас державне, зокрема й оборонне, замовлення сприяло збільшенню виробництва транспортних засобів (залізничних локомотивів і рухомого складу – на 13,7 %, військових транспортних засобів – на 7,9 %). Оборонна промисловість залишається одним із найбільших рушіїв відновлення економіки, потреби ЗСУ у військовій техніці дедалі частіше задовольняються зразками українських виробників. Так, за шість місяців 2024 р. Міноборони України допустило до експлуатації майже 480 нових зразків озброєння та військової техніки, з яких близько 290 зразків – вітчизняна продукція. Активне виробництво відбувається за напрямами: бронетехніка; морські й радарні системи; високоточне озброєння; боєприпаси; авіабудування; авіа ремонт. До кінця 2024 р. в Україні планувалося витратити на закупівлю, виробництво та ремонт озброєння понад 265 млрд грн, у пріоритеті – виробництво дронів, снарядів, патронів та броньованої техніки. 

Процес і результат повоєнного відновлення України необхідно розглядати як складову магістрального плану інтеграції до ЄС. Новий статус України як країни-кандидата в члени ЄС є додатковим «двигуном» внутрішніх соціально-економічних реформ і «зеленим світлом» для залучення спеціальних фінансових інструментів ЄС з підготовки до вступу.

Масштабні завдання потребують синергії зусиль науковців, урядовців, бізнесу та громадянського суспільства, міжнародних партнерів у виробленні й реалізації Національної стратегії відбудови. Широкий суспільний дискурс щодо візії майбутнього України, рушіїв і механізмів створення нової моделі економіки, досягнення нової якості державного управління, зміцнення демократії як основи економічної ефективності й соціальної справедливості, ролі науки у технологічному розвитку та підвищенні міжнародної конкурентоспроможності національної економіки має забезпечити не лише напрацювання й обрання найкращих рішень, а й досягнення суспільної згоди щодо їхньої адаптації. Інакше неможливо реалізувати навіть найкращі плани і проєкти.

В межах реалізації магістрального курсу євроінтеграції Україна має шанс інтегруватися до європейської економіки, яка є найбільш конкурентною і ефективною з усіх можливих для нашої країни моделей соціально-економічного розвитку. В зазначеному контексті важливою є наявність дієвого багаторівневого інструментарію взаємодії з ЄС за всім колом питань, що виникають в контексті розробки і впровадження політики відбудови національної економіки України, її промислового сектору. Одним з таких інструментів, сфокусованих безпосередньо на підвищенні ефективності співробітництва між Україною і ЄС саме в промисловому секторі, є “Діалог високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості”, який було ініційовано у 2016 році. Перше інавгураційне засідання Промдіалогу, відбулось у березні 2017 р. у м. Брюссель, де було започатковано засідання п’яти Робочих груп (промисловість (автомобілебудування); малий та середній бізнес; космос; публічні закупівлі; технічні бар’єри у торгівлі та стандартизація). За результатами Промислового діалогу формуються спільні подальші дії та кроки задля зміцнення співробітництва та розвитку промисловості як України, так і ЄС.

Cекторальна інтеграція між Україною та ЄС охоплюватиме великий спектр напрямів співробітництва — від енергетики до цифрового ринку та екології. Нині в умовах війни пріоритетом №1 є партнерство у сфері безпеки та оборони, військово-технічне співробітництво. На сьогодні Україна активно забезпечує трансфер технологій, який вже став базою для створення високотехнологічної безпекової галузі, де наука, інженерія, IT, металургія, матеріалознавство та інші сектори в прямому контакті з реальним використанням створюють гнучкий та стійкий синтез нової мілітарної економіки. База для відновлення формується вже сьогодні. Детальніше про це – в колективній монографії «Від кризи до зростання: уроки ЄС для промислового відновлення України».

Україна потребує стратегічних правових регламентацій промислового розвитку, розробки та прийняття концептуальних, правових, програмних засад вітчизняної промислової політики, як країни-кандидата у члени ЄС. Стратегічно важливою стає розробка й запровадження на рівні Єврокомісії й двосторонніх відносин з країнами-членами ЄС цільових адресних програм відновлення української економіки, її промислового сектору, зруйнованої інфраструктури, житлово-комунального господарства тощо. Важливою є наявність дієвого багаторівневого інструментарію взаємодії з ЄС за всім колом питань, що виникають в контексті розробки і впровадження політики відбудови національної економіки України, її промислового сектору. Одним з таких інструментів, сфокусованих безпосередньо на підвищенні ефективності співробітництва між Україною і ЄС саме в промисловому секторі, є “Діалог високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості”, що  ініційований з 2016 році. Важливо, що повномасштабна війна в Україні не стала перешкодою для продовження Діалогу високого рівня Україна-ЄС, навпаки, його активізувала.

Матеріали для блогу підготовлено  пр.н.с., к.соц.н., доц. О.В.Паньковою. В їх основі – Розділ 6 «Формування сучасної системи соціального діалогу як складова промислової політики в контексті євроінтеграції та повоєнного відновлення України» (автори – Оксана Панькова, Олександр Касперович) колективної монографії «Від кризи до зростання: уроки ЄС для промислового відновлення України».


 

Loading

Залишити коментар