Сучасні економісти активно звертаються до ідей і концепцій з інших галузей знань, щоб краще зрозуміти складні події, які відбуваються у нашому житті. Міждисциплінарні запозичення розширюють інструментарій досліджень, дозволяють застосовувати інноваційні підходи до вивчення економічних процесів. Наприклад, теорія ігор ─ розділ прикладної математики ─ допомагає економістам моделювати та аналізувати взаємодій між різними суб’єктами суспільства. Так само інструментарій еволюційної біології, зокрема поняття екосистем, дозволяє економістам розглядати промисловий розвиток не тільки в національних кордонах, а також в рамках концепції глобальних (наднаціональних) промислових екосистем, що об’єднують індустрії низки держав, які володіють схожими національними технологіями, інститутами і культурою. Фізика запропонувала поняття імпульсу у механіці, яке економісти стали використовувати в сфері обігу цінних паперів, де він характеризує темп прискорення ціни цінного паперу, тобто швидкість зміни ціни.

Показник імпульсу можна застосувати і для аналізу індустріального розвитку держав. Докладно результати дослідження представлено в статті. Ідея проста. Подібно тому, як міра руху тіла залежить від його маси і швидкості, так і міра промислового зростання визначається обсягами виробництва (масштабний фактор) та темпами їх зміни (швидкісний фактор). Імпульс промислового зростання розраховується як добуток створеної промисловістю доданої вартості та темпів її зростання. Перевагами запропонованого показника є врахування одночасно масштабного і швидкісного факторів. Використовувати їх окремо для міждержавного порівняння, як це часто практикується, є не завжди коректним, оскільки деякі країни, переважно, з невеликими обсягами промисловості, що розвивається, можуть демонструвати високі темпи її зростання, залишаючись на периферії світової індустрії. Наприклад, за даними Світового банку найбільший темп зростання за період з 1998 по 2019 роки демонструвала Ефіопія (12,7%), але ж в промисловому фізичному вимірі вона є дуже малою порівняно із такими гігантами як Німеччина, США, Республіка Корея та Японія, темпи зростання яких в аналогічний період були 1,3%, 1,4, 2,5 та 1,1%, відповідно. Застосування одночасно показників створеної промисловістю доданої вартості і темпів її зміни у розрахунку на одну особу, як питомий імпульс промислового зростання, дозволяє порівнювати економіки різного розміру.

Проведені розрахунки питомого (на 1 особу) імпульсу промислового зростання демонструють критичне відставання України (58 місце серед 67 країн) не тільки від високорозвинених економік світу, де інклюзивні інститути мають давні традиції, але і від схожої, принаймні за соціалістичним минулим, Польщі (23 місце), де, як і в Україні, кризові явища в  промисловості на початку 90-х років минулого століття стали наслідком економічної та політичної трансформації, або в ширшому контексті − зсуву в глобальній геополітиці, який позначився на Центральній та Східній Європі (Таблиця 1).

Таблиця 1. Питомий імпульс промислового зростання, міжнар. дол. (за доданою вартістю, створеною промисловістю*), 2010-2019 роки

* Додана вартість, створена промисловістю, включає додану вартість, створену у гірничодобувній та переробній промисловості, будівництві, електроенергії, постачанні води та газу[i]

Імпульс промислового зростання залежить від багатьох різноманітних чинників, серед яких можна виділити групи інституційних, економічних, науково-технологічних, трудових і екологічних. Виходячи з аналізу масиву 21 показників цих груп для вибірки, що охоплює 67 країн та було обрано 5 показників, які мають найтісніший зв’язок з результативним показником – питомим імпульсом промислового зростання. Відібрані показники використано для ідентифікації наднаціональних промислових екосистем – груп країн, національним індустріям яких притаманні схожі параметри розвитку.

Всього з використанням кластерного аналізу було виокремлено п’ять великих груп країн, які характеризуються різним рівнем розвитку та величиною питомого імпульсу промислового зростання. Що стосується України, то її віднесено до великої групи V – «Інші країни, що розвиваються, з найнижчим питомим імпульсом промислового зростання». На відміну від групи лідерів, до якої ввійшли найбільш індустріально розвинені держави (в першу чергу США, Німеччина, Франція, Південна Корея, Японія), для групи V характерним є низький показник доданої вартості, створеної промисловістю, менший науково-технічний рівень виробництва, традиційно впливові неформальні інститути, нижча екологічна ефективність при створенні вартості у виробничому секторі.

Таблиця 2. Розподіл складу груп країн за географією, розвитком економіки та величиною імпульсу промислового зростання

Джерело: складено автором за власними розрахунками

Результати проведеного аналізу можуть бути використані в цілях обґрунтування довгострокової стратегії індустріального розвитку України, але лише з урахуванням характерних особливостей типу її національної промислової екосистеми, які задають певні параметри, що сприяють чи перешкоджають подальшому розвитку.

Виникає закономірне питання: яка країна чи група країн може слугувати стратегічним орієнтиром для України? Очевидно для відповіді на це питання, треба враховувати той факт, що у сучасному розумінні промисловість відіграє вирішальну роль у досягненні Глобальних цілей сталого розвитку. Промисловий розвиток має забезпечувати високу якість життя населення, і про такі можливості вказується в роботах економістів.

Не зосереджуючись в даному дослідженні на складових такої категорії як індикатор добробуту населення, використаємо показник ВВП на душу населення. Для аналізу обрано країни-представники п’яти груп, які мають приблизно однакове значення питомого імпульсу промислового зростання із Казахстаном ─ лідером за цим показником в групі V. За цим критерієм були виокремлені з першої групи – Об’єднане Королівство (8064 дол. США), другої – Польща (8424 дол. США), третьої – Литва (8071 дол. США), четвертої – Румунія (7805 дол. США). Динаміка подушного ВВП графічно представлена на рис. 1. Об’єднане Королівство майже чотириразово перевершує Казахстан за цим показником.

Джерело: складено автором за даними Світового банку

Рис. 1. ВВП на одну особу України та країн-представників п’яти груп із схожим із Казахстаном (8 тис. міжнар. дол.) питомим імпульсом промислового зростання

В цілому слід відзначити, що за останні 20 років душовий ВВП європейських країн першої, третьої і, навіть, четвертої групи з подібним питомим імпульсом промислового зростання збільшувався більш швидкими темпами, ніж у Казахстані. Вплив такого кризового явища світового масштабу як пандемія COVID-19 дещо знизив показники ВВП на душу населення у всіх країнах у 2020 р., однак загальна тенденція не змінилась.

Запропонований аналіз, поряд з іншими поширеними підходами і практиками, є важливим для подальших досліджень у напрямку визначення цільових орієнтирів розвитку промислової екосистеми України. Попередньо таким орієнтиром можна вважати перехід України до іншої групи «Розвинені країни з високим питомим імпульсом промислового зростання». У цьому контексті можна порівняти деякі показники, які впливають на імпульс промислового зростання. На рис. 2 та рис. 3 можна побачити, що розрив у ВДВ, створеній переробною промисловістю України і, країни з групи ІІ Польщі, який існував і наприкінці 90-х років минулого століття, значно збільшився за 20 років. При цьому витрати R&D в Україні зазнали катастрофічного скорочення, тоді як в Польщі значно підвищились, хоча і не досягли рівня розвинутих промислових країн.

Отже, потенціал використання показника імпульсу промислового зростання полягає в його корисності для розробки політики у сфері промисловості з урахуванням конкретного емпіричного і порівняльного аналізу. При запропонованому угрупованні країн промислова діяльність знаходиться в самому центрі уваги і здатна відображати відмінності між системами. Завдяки цьому з’являється можливість виявити конкретні проблеми, які мають бути об’єктами промислової політики.

Джерела

[i] World Bank (2023). Industry (including construction), value added (constant 2015 US$) – Ukraine https://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.TOTL.KD?name_desc=true&locations=UA