Старий батько, як розповідає східна притча, вмираючи заповідав синам правило поділу 17 верблюдів, що залишає їм у спадщину: старшому брату – половину; середньому – третину; молодшому – дев’ятину… Всі спроби виконати батькову волю закінчувалися нічим. І тоді брати дочекалися на шляху проїжджаючого верблюдом, запросили чужинця на ночівлю, його тварину пустили до свого стада, самого нагодували, напоїли та спати поклали і у світлі смолоскипів, не зволікаючи, взялися ділити верблюдів: старший вибрав собі 9, середній – 6, а молодший – 2 верблюдів; геть розібрали без залишку всі 17 голів. Зранку мандрівник сів на свого верблюда і поїхав.
Ця притча не про наївну мудрість та винахідливість. Насправді брати зрозуміли, що на засадах ієрархії, які властиві їх родині, знайти вирішення проблеми неможливо, тому запросили до себе чужинця з верблюдом і тим утворили гетерархію. Гетерархія є вже системою з двома або більше рівноцінними за значущістю центрами. І це спрацювало. Але прийом, яким підспудно скористалися наші актори, – це з економіки кооптування, поняття якої введено Інститутом економіки промисловості НАН України у розвиток теорії науковців з Колумбійського університету (США) про мьобіусні організаційні форми. На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і кооперативно не використовують потрібні їм активи ‒ вони їх кооптують (co-opt). Відповідно економіка кооптування – це суспільна наука про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. За результатом дії економіки кооптування завжди з’являється додатковий безкоштовно отриманий товар (благо), якого вироблено за допомогою належних іншим власникам активів. Брати залучили актив чужинця – його верблюда – і кожен із спадкоємців безкоштовно отримав понад заповіданого батьком. Навіть молодшому сину дісталося 2 тварини, хоча йому належало тільки 17/9, тобто 1,89 верблюда. Обізнані в економіці фахівці побачать в цьому екстернальний ефект, ми ж – підтвердження присутності економіки кооптування. Якби ж брати відверто звернулися до проїжджого по допомогу, то економіка кооптування перетворилося б на тривіальну кооперативну взаємодію.
Казки час від часу збуваються. У 90-х роках ХХ ст. на державній вугільній шахті «Красноармійська-Західна» № 1 концерном «Енерго» була утворена своя гетерархія під назвою «корпоративна розробка шахтного поля». Дочірня фірма концерну на виділеній уповноваженим державним органом ділянці гірничого відводу обладнала вибій імпортним механізованим комплексом і розпочала видобуток вугілля. Шахта ж прийняла на себе зобов’язання забезпечувати суб’єкта підприємницької діяльності платними послугами з доставки і піднімання стволом людей, матеріалів, устаткування, корисних копалин, а також створення нормальних умов експлуатації (енергопостачання, вентиляція, водовідлив, санітарно-гігієнічне обслуговування персоналу, охорона праці та ін.).
За результатами організаційно-економічної інновації збиткова шахта «Красноармійська-Західна» № 1 стала самою потужною у вітчизняній вугільній промисловості… Але те, що багато років вважалося інвестицією приватного бізнесу в державну шахту, насправді має природу «Качки-Кролика».
«Качка-Кролик» – образ, створений наприкінці ХIX ст. американським психологом Дж. Джастроу, – глядач, який чітко бачить абрис «качки», раптом розпізнає риси «кролика», або навпаки – «кролик» може миттєво стати перед ним «качкою».
Так і з інвестиційною суттю корпоративної розробки шахтного поля – не фірма здійснює капітальні вкладення в шахту, а, навпаки, – шахта виступає інвестором фірми і розібратися в цьому можна за поняттям толінгу. Фірма видобуває вугілля. Це вугілля під землею – сировина, вугілля ж на поверхні – продукт, який пройшов переробку (був із використанням обладнання шахти підданий процесам транспортування та підйому) за призначену плату, що відповідає ознакам толінгу або давальництва. Але регулярне довгострокове давальництво – це певна експропріація реальних прав власності на активи переробного підприємства: не маючи відповідних виробничих фондів давалець із наявної в нього сировини одержує готовий продукт. Тобто, є перехід майна від одного економічного агента до іншого з метою одержання доходу, а це – інвестиція, із чого випливає, що в схемі корпоративної розробки шахтного поля присутні елементи економіки кооптування: державна шахта, не маючи про те усвідомлення, інвестує приватну фірму.
Видатний американський історик і філософ Томас Кун вважав наукову революцію миттєвою, як у системі «Качка-Кролик», зміною парадигми. А революційними, на його думку, можуть бути й незначні зміни у сприйнятті наукових дисциплін, якщо вони важливі для співтовариства «з хоча б двадцяти п’яти активних членів».
Скільки ж нас, хто вважає економіку кооптування важливою дисципліною?
